"Якщо ти вмієш писати, то в Україні ти не помреш з голоду, але чи ти будеш їсти чизбургер за 6 гривень, чи запихатися червоною ікрою з анчоусами, – це вже залежить від самого митця. Я, очевидно, не проявив достатньо сили волі, щоб запихатися червоною ікрою з анчоусами."  звідси

* якщо пропускати абзаци про політику, то розмова чудова.

"и та ель – как медведь после спячки – отъедает кус окоёма" звідси

* три останні слова отъедают мені мозок.

 А тим часом з'явилася програма Літфесту на Форумі, попередня, гадаю, але.

"Оргкомитет Профессиональной международной поэтической премии им. Геннадия Григорьева сформировал список поэтов, которым предложено участвовать в конкурсе 2010 года. Каждому поэту, обнаружившему себя в списке, оргкомитет имеет честь предложить прислать на конкурс стихотворную подборку в триста-четыреста строк до 1 октября 2010 года.

про Тернопіль. Прочитати про Тернопіль в журналі "Ї" вдасться тільки на папері. Не дуже й то хотілося.

На конкурсі талісманів для олімпійських ігор в Сочі - маса цікавого:

звідси * постраждала маса тварин. Педобіру теж знайшлося місце:

От уже кілька тижнів в мене занозою сидить питання без відповіді, задане в чомусику: як так сталося, що заморські і геть недешеві червоні коралі настільки міцно прищепилися на українському ґрунті, що стали невід'ємною частиною нашого фольклору? Згадуються тільки розповіді про часи Русі, коли Київ стояв на перетині торгових шляхів, але звідтоді багато води спливло. Тож???

* гей, Завадський, Антоновський та инші адепти звукової поезії, це якраз для вас!

"Книгарня “Є” запрошує вас на презентацію нещодавно створеного, але вже успішного на книжковому ринку, львівського видавництва “Урбіно”, яка відбудеться 3 вересня.
Початок — о 18.00."  звідси

Ось тут дехто підтримує, а дехто чморить людину, яка за власні кревні гроші передплатила кілька видань у свою сільську бібліотеку. Мовляв, чувак піариться і хвалить себе.
"Люди! Вьі же не люди, вьі же звери!" - згадується репліка, здається, Вєри Холодной з фільму "Раба любви".
Який, блядь, піар? Де? Перед ким? Перед 1358 учасників Чомусика, з яких активно читає дайбо 10%? Мозок увімкніть.

"З перших сторінок (конкретніше, з другої) у цій книзі несказанно зворушує видавничий дисклеймер: «Усі імена персонажів, логотипи, ілюстрації, використані в цій книзі, належать їхнім законним власникам і взяті з відкритих джерел. Видавець вжив усіх можливих заходів, щоб узгодити використання матеріалів із власниками авторських праві. У разі ненавмисного недогляду видавець приносить вибачення і зобов'язується виправити помилки в перевиданнях».

Серед речей, які слід припинити робити людям, які не мають до цього хисту, відноситься і неймінґ. І хоч нема кому захистити дітей від батьківського свавілля (я про смішні імена), треба боротися хоч би з крет-ативом. Про всілякі фірми "Хєр-зна-М" я не згадуватиму, бо підігнали свіженьке, харчове:

Нещодавно в коментах у фейсбуці любої Профет, не менш люба Іра Шувалова згадала, що має плани (не сама, звісно, але я не уточнював) коли-небудь відкрити видавництво. Як і належить - феміністичне. Вона сказала назву, я миттєво уявив яким має бути лого, і майже одразу втілив. Ось:

"А жінка розповіла таке: у війну вона ще дівчинкою разом з іншими дітьми потрапила до концентраційного табору в Бухенвальді. Там у них брали кров для німецьких солдат. Потім її разом з іншими звільнили. Ольга опинилася в американській зоні. Потрапила до Канади, потім на Гаваях в Гонолулу. Тоді в коледжі вчився її нинішній чоловік Неф Майява. Вони познайомилися. Він був спадкоємним принцом ( його прадід дружив із Робертом Стівенсоном.) Коли Ольга побралася з Нефом, його батько помер. Неф став королем Західного Самоа.

 "Мене призначили директором Польського інституту в Нью-Йорку. Там у мене будуть зовсім інші виклики. Я дуже хотів би, щоб у моїх майбутніх проектах був якийсь український елемент. Наприклад, тепер планується великий фестиваль Бруно Шульца в Нью-Йорку. Важко собі уявити таку подію без Дрогобича. Наступного року я би хотів привезти на ознайомчий візит у Дрогобич американських шульцознавців." звідси

А ця зачепила. В цьому жанрі правила прості - обрати правильну послідовність натискання кніпочок, щоб всі галузі працювали по максимуму. Кілька годин вб'єте, ще й приємною графікою очі порадуєте.

* якщо що, є альтернативне закінчення.

 Рідко щось під цим теґом ставлю - дивлюсь достатньо, але часи такі, що всі все дивляться, тож привертати увагу хотілося б до чогось такого, що не йде у вашому кінотеатрі і не лежить на найближчому сервері (принаймні згори :)

Влад Клен 

ще одна розмова про вірш Бродского, яка повністю варта якості тексту.

Стаття про музей ТГШ і процес перепоховання Кобзаря, але все, крім письменника Гнилосирова там на рівні шкільного твору. А оце ім'я - для мене відкриття. Треба бути дуже мужньою людиною, щоб з таким прізвищем йти в письменники. 

звідси * 1936 року австрійський винахідник запропонував друкарські рукавички. Гадаю, винахід мав би більше шансів на впровадження, якби в нас були мацаки замість рук. 

"Громадяни України! Не читайте книжок! Не купуйте авто, не їздіть на море, не дзвоніть батькам, не ходіть на вибори. Не вбивайте, не крадіть, не наступайте одне одному на ноги, і не плюйте на підлогу. Віддайте операторам їхні мобіли. Роздупліться й заткайтеся. Навчіться слова «дякую». Навчіться слова «вибачте». Забудьте слово «ой». Викресліть з абетки літери P, R. Сходіть до лікаря. Зніміть чорні окуляри. Перестаньте виховувати дітей — спробуйте їх просто любити. Не переймайтеся завтрашнім днем — подумайте про післязавтра.

 Зачин для сайту сайд-проєкту книжкового ярмарку:

"Все мы любим рыться в книжных развалах на южном берегу Темзы или на левом берегу Сены, выискивая новые книжки для себя и детей, открытки, альбомы по искусству, приятные сувениры. Мы ценим дружелюбную атмосферу этих мест, гордимся приобретениями, с увлечением рассказываем про находки и новые знакомства". звідси мшф