другий карпатський. Все - щира правда.

–збір грибів у карпатах–

москаль стояв згори і просив вогню

оля тарас і я пішли по гриби  
в нашому розумінні це був загальний вираз  
гриби не були самоціллю  
хотілося повештатися горами
подивитися краєвиди
пофотографувати
і може щось назбирати

москаль стояв згори і просив вогню

ми йшли чотири години
провалюючись у прогниле листя
послизаючись на старих колодах
часом з’їжджаючи по мокрій глині зі схилів
часом отримуючи гілкою по обличчю
чотири години вгору-вниз
крізь яри і каміння
через струмки і річечки
в пошуках вражень і їстівних грибів

з враженнями було легше
набачилися всякого
трохи травмувалися
трохи заїбалися
а от грибів…

гриби у карпатах поділяються на неїстівні
і вже зібрані
ми підмели все що не стали брати місцеві
і що тарас означив як безпечне
коротше майже нічого

і от деремося ми вгору
роздратовані
брудні
і з назбираним мізером
глухі карпати
найближча дорога у кількох годинах ходу
а москаль стоїть згори і просить вогню:
«падкуріть нє найдьоцца?»
де б ми блядь ще зустрілися
то ще нічого але в москаля був рюкзак
і пакети повні молодих міцних білих
а на питання де він їх знайшов
сказав: «да тут окала дароґі прошолся»

ще ніколи моє бажання вбити
не було таким анекдотичним

* АПД: "Йде чота упівців по лісі. Чують щось в кущах шарудить. Вони туди, а там хтось сидить.
- Ти що тут робиш ?
- Я грібочкі собіраю.
- А ти що їх тут садив?!!" звідси